Графіка

Мироненко В.Ф. "Відродження Донбасу", 1945
Офорт, акватинту. Розмір відбитка 44 см х 63 см

Мироненко Василь Федорович (1911 – 1964). Український художник. Народився у с. Оріхівка, Полтавська область. У 1931 – 1936 навчався на графічному факультеті ХХІ у В. Касіяна. Учасник республіканських, всесоюзних та міжнародних виставок з 1932. Завідувач кафедри графіки ХХІ (1936 – 1964), з 1961 – професор. Персональні виставки пройшли у Харкові (1940, 1944, 1954, 1975), у Москві (1946), Сумах (1953), Києві (1958). Народний художник УРСР (1963). Створив серії офортів: «Українські пейзажі» (1936 – 1941), «Україна» (1941 – 1943), «Київ» та «Харків» (обидві – 1944 – 1950) та ін. Жив та працював у Харкові. Роботи зберігаються у НХМУ, Харківському ХМ та інших музеях України.

Пащенко А. С. (1906-1963).
Кременчуцька ГЕС. На естакаді крани. 1959 р.
Ліногравюра. Розмір відбитка 37 см х 34 см.

Пащенко Олександр Сафонович (1906–1963). Український графік. З 1954 року – член-кореспондент Академії мистецтв СРСР. 1960 року удостоєний звання Народний художник УРСР.

Олександр Сафонович Пащенко народився у селі Лука, нині Немирівського району Вінницької області. Працював завідувачем сільського клубу. 1928 року за комсомольською путівкою був направлений до Київського художнього інституту. Після закінчення навчання, у 1932 році, вибрав для себе професію художника-гравера.

Перше зізнання прийшло до А.С. Пащенка на виставці українських художників, що відкрилася у листопаді 1937 року. Серія гравюр із альбому «Київська сюїта» привернула увагу не лише виконавською майстерністю, а й поетичною образами Києва. Протягом усього життя митець поповнював серію новими роботами.

На гравюрах відбито - будівництво Дніпрогесу та його відновлення, зведення Кременчуцької ГЕС, робота в металургійних цехах Донбасу та Наддніпрянщини.

У 1934-1935 роках Пащенко О.С. працював інспектором художньої освіти Народного комісаріату освіти УРСР. У 1940-1951 рр. був заступником голови Комітету у справах мистецтв при Раді Міністрів УРСР. У 1940-1944 роках – голова правління Спілки художників УРСР. З 1946 року викладав у Київському художньому інституті, з 1947 року – професор, 1955-1963 р.р. - Ректор КХІ.

Нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, "Знак Пошани", медалями. Помер Олександр Сафонович Пащенко 13 червня 1963 року в Києві, похований на Байковому цвинтарі. Твори Пащенка О.С. представлені у багатьох музейних та приватних зборах України та за її межами.

Новіковський Ст О. (нар. 1931).
Із серії "Трудівники Чорномор'я". 1965 р.
Офорт. Розмір відбитка 42 см х 63 см.

Новіковський Ст О. (нар. 1931).
Доменна піч "Ждановська-Комсомольська". 1959 р.
Літографія. Розмір відбитка 63 см х 46 см.

Новіковський Володимир Огієвич (Агєєвич). Народився 21.09.1931 р. Житомир. Закінчив Київський державний мистецький інститут (1958). Творчі майстерні АХ СРСР (1964). Педагоги з фаху – М. Максименко, M. Дерегус, M. Шаронов. Працює у галузі живопису, графіки. Основні твори: серії літографій "Металурги Наддніпрянщина" (1957-64), "Трудівники Чорномор'я" (1961-75), "Пейзажі України" (1990-2001), "Портрети діячів України та Київської Русі" (1988-2001) Цикл історичних битв за Україну” (1998–2001). Член НСХУ (1960). Заслужений художник України (2002).

Дерегус Михайло Гордійович (1904 - 1997), з циклу "Степ" (1970-1980),
офорт, розмір відбитку 35 х 44 см.

Дерегус Михайло Гордійович (1904 – 1997), "Жінка і чорт" (із циклу ілюстрацій до творів М. В. Гоголя), 1940-ті рр. Офорт. Розмір аркуша: 21×27 см., розмір відбитку: 18×25 см. У правому нижньому кутку аркуша авторський підпис графітним олівцем.

Дерегус Михайло Гордійович (1904 – 1997), "СОЛОХА" (із циклу ілюстрацій до творів Н. В. Гоголя). [1947] м. Офорт. Розмір листа: 37 х 21,2 см, розмір відбитку: 36,3 х 20,5 см. У лівому нижньому кутку назва графітним олівцем, у правому нижньому куті авторський підпис графітним олівцем. На звороті знизу авторський підпис графітним олівцем.

Представлена графічна робота відноситься до повоєнного періоду творчості художника і зображує один із найяскравіших і найхарактерніших персонажів «Ночі перед Різдвом» Миколи Гоголя.

Дерегус Михайло Гордійович (1904 – 1997) – видатний український живописець та графік, педагог, діяч культури. З 1923 по 1930 р. навчався у Харківському художньому інституті у М. Шаронова, С. Прохорова, О. Кокеля, М. Бурачека. У 1932–1941 pp. й у 1944–1950 рр. викладав у Харківському художньому інституті. З 1955 по 1962 р. був головою правління Національної спілки художників України. З 1958 Дерегус М. Г. стає членом-кореспондентом Академії мистецтв СРСР. Пізніше – академіком АІ України, з 1995 р. професор. У 1963 р. М. Г. Дерегус присвоєно почесне звання «Народний художник СРСР». У 1965 та 1969 рр. він став лауреатом Державної премії УСРР ім. Т. Шевченка. Згодом НСХУ затвердив для молодих художників щорічну премію ім. М. Дерегус. Михайлу Гордійовичу Дерегусу належать серії мальовничих творів «Переяславська рада» (1954), «Дума про козака Голоту» (1960), цикл «Степ» (1970–1980), серії естампів «Шляхами України» (1938–1940), «Україна думи та історичні пісні» (1947-1970). Автор циклів ілюстрацій до творів оповідань І. Котляревського «Енеїда», Лесі Українки «Лісова пісня», Т. Шевченка «Катерина», повістей М. Гоголя «Вечір напередодні Івана Купала», «Тарас Бульба».

Фейгін Л.І. (1925-2005). Запоріжжя. Б\г. Ліногравюра. Розмір відбитка 37 см х 50 см.

Фейгін Л.І. (1925-2005). Б\н, б\г. Ліногравюра. Розмір відбитка 43 см х 44 см

Фейгін Ліберт Ізраїлевич (1925-2005). Радянський художник, графік. Народився 10 травня 1925 року у Києві. Навчався у художній школі під керівництвом професора І. Штейнберга. З 1947 до 1954 року був студентом Київського державного художнього інституту. Його викладачами були А.С.Пащенко, В.І.Касіян, М.І.Плещинський, А.Ф.Середа. Фейгін Л.І. - учасник мистецьких виставок: республіканських – з 1958 року, всесоюзних – з 1967 року, зарубіжних – з 1965 року.

Член Спілки художників СРСР. Працював у галузі станкової графіки. Гравер, ілюстратор, літограф. Твори Л.І.Фейгіна представлені у Національному художньому музеї України, у понад 30 музеях України та Росії, у галерейних та приватних зібраннях в Україні, Росії, США, Бельгії, Італії, Канаді, Німеччині, Франції, Швейцарії, Японії та інших країн.

Міст біля академії мистецтв Віхтінський В.І. (1918 - 2003).

Гранд-канал Віхтінський В.І. (1918 - 2003).

Набережна Сан Марко
Віхтінський В.І. (1918 - 2003).

Офорт. 1963 Розмір відбитка 22 см х 32 см.

Віхтинський Віктор Іванович (1918 – 2003 р.р.) Український графік та живописець. Народився 15 серпня 1918 року у Харкові. З 1934 по 1937 рік навчався у Харківському художньому училищі. Після його закінчення вступив на перший курс Харківського художнього інституту, але навчання було перервано війною. Учасник та інвалід Великої вітчизняної війни. До занять в інституті Віктор Віхтинський зміг повернутися 1948 року. Його викладачами за фахом були М. Федоров, М. Козик, В. Мироненко. 1950 року дипломною роботою молодого художника стала серія кольорових офортів «Чорноморська сюїта». З 1951 року – член Спілки художників України. Працював у галузі станкової графіки, станкового та монументального живопису. З 1950 року Віхтінський В.І. бере активну участь у республіканських та всесоюзних, а з 1951 року - у закордонних мистецьких виставках, у тому числі в Польщі (1951, 1955, 1956 р.р.), Італії (1956 рік), Японії (1958 рік) та інших країнах. Персональні виставки відбулися у Харкові (1968, 1978, 1979, 1988 р.р.), Одесі (1969 рік), Полтаві (1970 рік), Краснограді (1979 рік) та Києві (1989 рік). 1966 року В.І. Віхтинський створює серію літографій "Індустріальна Україна", яка приносить йому популярність. Художник побував на Кубі, Італії, Англії, Франції, Чехословаччини. По зробленим там замальовкам, начеркам, етюдам пізніше виконав низку графічних аркушів та живописних картин. Твори представлені у Державній Третьяковській галереї у Москві, у Державному Російському музеї у Санкт-Петербурзі, у Національному художньому музеї України, у Харківському художньому музеї, у музейних, галерейних та приватних колекціях в Україні, Японії, Китаї, Великій Британії та ін.

Бальзак Ларго Михайлович (1936 р.н.)
"Прогулянка Лаврі", 1989 р., меццо-тинто, суха голка. Розмір відбитків 27 см х 23 см

Бальзак Ларго Михайлович. Народився 12.11.1936 р. у Києві. Закінчив Київський державний мистецький інститут (1981). Педагог з фаху – П. Білецький. Працює у галузі графіки, мистецтвознавства. Основні твори: серія гравюр - "Київ вечірній" (1988), "Прогулянка Лаврою" (1989), "Прогулянка Києвом" (1996). Член НСХУ (1989). Нагороджений медаллю (1996).

Космачов Георгій Сергійович (1911-1991) "Форт Шевченко", 1963 р.
Кольорова ліногравюра. Розмір 21 см х 47 см.

Космачов Георгій Сергійович (1911-1991) - графік-станковист та живописець. Закінчив курси живопису при Асоціації Художників Червоної України (1927–1929); навчався у Харківському художньому інституті (1929–1933) у І.І. Падалки та П.К. Голуб'ятнікова. З 1952 року член Спілки художників України. Серед його естампів та малюнків: «Рудний двір», «Азовсталь. Маріуполь» (1945), серія «Відновлення Донбасу» (1947), «Ленінські Гори», «Московський Кремль» (1957), «Старі міста» (1960), «Криворіжжя», «Кременчуцька ГРЕС» (1961), місця пов'язані з життям та творчістю Т. Шевченка.

Конончук Сергій Пилипович (1912 – 1941 р.р.), ліногравюра, 1929 р.

Конончук Сергій Пилипович (1912 – 1941 р.р.) – відомий український графік, художник – аніматор, ілюстратор.
У 1928 році, після закінчення семирічки, вступив до художньо-індустріальної профшколи на графічний факультет. Його викладачами стали відомі українські художники: Г. Пустовойт, К. Єльова, К. Трохименко.
Початком творчої діяльності С. Конончука можна вважати 1927, коли він став учасником виставки самодіяльних художників.
Важливою віхою у творчості художника була друга виставка самодіяльних художників 1929 року, що відбулася у Києві, а згодом – у Харкові. Його графічні твори отримали найвищу оцінку критиків та 8 робіт було відібрано для показу на міжнародній виставці в Парижі, де згодом вони були відзначені дипломом журі.
У цей час С. Конончук отримує замовлення на оформлення дитячих книг у видавництві "Культура" та бере участь у оформленні журналу "Семафор".
З 1931 року працює художником – мультиплікатором на Київській кінофабриці "Українфільм" (тепер кіностудія імені О.Довженка).
У липні 1941 року Сергій Конончук пішов на фронт Великої Вітчизняної війни і вже у вересні 1941 року зник безвісти.

Якутович Сергій Георгійович (1952 р.н.)
З циклу ілюстрацій до книги Загребельний П. А. Я, Богдан (Сповідь у славі).
Туш, перо, розмір 17 х 12 см.

Якутович Сергій Георгійович (1952 р.н.) – відомий український художник, графік, книжковий ілюстратор, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, члена Національної спілки художників України, члена-кореспондента Академії мистецтв України.

Народився 1952 року в Києві у родині художників. Його батько Георгій Якутович — видатний український графік середини 20 століття, відомий також роботою в кіно, зокрема над фільмом «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова. Мати – Олександра Павловська, художник, педагог. Багато дитячих книг з її ілюстраціями побачили світ у видавництві «Райдуга».

Сергій Якутович має індивідуальний почерк, досконало володіє різними технічними засобами графічного мистецтва, зокрема офорту.

Протягом останніх років з ілюстраціями С. Якутовича побачили світ книги, які стали вагомим здобутком національної культури, що здобули широке визнання шанувальників книжкового мистецтва як в Україні, так і за її межами.