|
|
|
|
Антикварні книги - україніка
|
| 1 |
Боровиковський А. Жіноча частка з малоросійських пісень. Нарис із малоросійської поезії. - СПб: Тип. А.С. Суворіна, 1879.
Формат видання: 22 см х 15 см х 0,5 см; 64 с. Збережено видавничу обкладинку. Футляр книги виконаний у найкращих традиціях палітурної майстерності кінця XIX століття – початку ХХ століття: шкіра червоного кольору, «мармуровий» папір, блінтове та орнаментально-шрифтове тиснення золотом на корінці книги, форзац, каптал, лясе.
Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Прижиттєве видання автора.
Представлена книга є цінним науковим джерелом на шляху вивчення українського фольклору.
До теми долі жінок в українській народній пісні вперше звернувся Олександр Боровиковський (1844-1905), який був юристом з освіти (фахівець із цивільного права та процесу). Його батько – відомий український поет та фольклорист – Левко Боровиковський. Тому захоплення народною піснею та інтерес до неї був невипадковим.
«Мене завжди вражали українські пісні, і навіть більше ніж музикою – поезією свого змісту… Українські пісні – це казкові сльози. Що кожна сльоза - перлина...», - зазначає автор у передмові до своєї праці «Жіноча доля за Малоросійськими піснями».
Нарис А. Боровиковського має три розділи: «Кохання», «Заміжжя», «Мати та діти», які відповідають найважливішим періодам жіночого життя: дівчина, дружина, мати.
Загалом у нарисі «Жіноча частка за Малоросійськими піснями» наведено фрагменти близько сімдесяти українських народних пісень. Слід зазначити, що нарис надруковано російською мовою, а тексти пісень – українською. З приводу можливості їхнього перекладу автор наголошує на наступному: «Чи в якійсь мові є стільки ніжних слів для вираження любові, як у малоросійській. Перекладати українські пісні навіть такою близькою мовою, як Великоруська, немає жодної можливості».
Олександр Боровиковський дуже скромно оцінив свою працю: «... це - юнацький досвід привести в послідовний зв'язок поетичні мотиви народних малоросійських пісень про жіночу долю». Водночас він був першим, хто досліджував із багатого жанрового реєстру твори, які переважають в українському пісенному фольклорі – пісні про жіночу долю. |
|
| 2 |
Шевченко Т.Г. Кобзар Тараса Шевченка: у перекладі російських поетів / Т. Г. Шевченка; Вид. за ред. Нік. Вас. Гербеля. - 2-ге вид., Випр. та дод. - Санкт-Петербург: Тип. Імп. Акад. наук, 1869.
Формат видання: 20,5 см х 14 см х 2,5 см; 332 с. IV с. Оправа книги відновлена у найкращих традиціях палітурної майстерності XIX століття: шкіра чорного кольору, «мармуровий» папір, блинтове та орнаментально-шрифтове тиснення золотом на корінці книги, муаровий форзац, каптал, лясе.
Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Книжка представляє колекційний інтерес.
Микола Васильович Гербель (1827-1883) - відомий російський поет, перекладач і громадський діяч.
Представлена книга – перше видання «Кобзаря» російською мовою, яке вийшло після смерті Т. Шевченка. Важливо відзначити, що російське посмертне видання повніше за українське. Переклади здійснено визначними поетами та письменниками того періоду: М. Бергом, М. Гербелем, В. Крестовським, М. Михайловим, О. Плещеєвим та іншими. Крім поезії, у книзі опубліковано докладну автобіографію Т.Шевченка. Сам факт, що видання побачило світ, свідчить про те, що талант і слово великого поета Т. Шевченка були високо оцінені російською літературною верхівкою та суспільством. |
|
| 3 |
Іван Франко. Акорд. Антологія української лірики від смерті Шевченка. Львів. 1903.
«Акорди» — перша поетична збірка українських літераторів другої половини ХІХ ст. Збірка демонструє єдність українського літературного процесу, його художній прогрес, жанрову та стилістичну різноманітність. Редактор антології, відомий український письменник та громадський діяч Іван Франко, прагнув подати у книзі найкращі зразки творчості 88 поетів, серед них твори П. Куліша, Ю. Федьковича, Л. Глібова, С. Руданського, О. Маковея, Лесі Українки та інших. |
|
| 4 |
Гофман Б.С., Горецький В.Л. Єдиний сільсько-господарський податок 1928-29р. на Україні.- Харків: Фінансове видавництво НКФ СРСР, 1928.
Формат видання: 23 см х 15,5 см х 1,8 см; 364 с. Оправа книжки оригінальна. Збережено видавничу обкладинку.
Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Книжка представляє колекційний інтерес.
Книжка вийшла після проведення реформи оподаткування сільського господарства в СРСР 1928-29 р.р. та об'єднує та систематизує всі законодавчі акти у справі сільгосп податку на 1928-29 рр. Весь офіційний матеріал супроводжується докладними коментарями, які дають потрібне пояснення у тій чи іншій справі, викладене в самому законі надто коротко. |
|
| 5 |
Січинський Володимир. Чужинці про Україну: вибір з описів подорожей по Україні та інших писань чужинців про Україну за десять століть. – Львів: Видавнича кооператива "Червона Калина", 1938.
Формат видання: 22 см х 15 см х 1,5 см; 212 с.: іл. Оправа книги відновлена в кращих традиціях палітурної майстерності XIX століття: шкіра чорного кольору, «мармуровий» папір, блинтове та орнаментально-шрифтове тиснення золотом на корінці книги, форзац, каптал, лясе.
Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Книжка представляє колекційний інтерес. Прижиттєве видання автора.
Січинський Володимир Юхимович (1894, Кам'янець-Подільський – 1962, Патерсон) – український архітектор, графік та мистецтвознавець, дійсний член НТШ (з 1930).
Перше видання "Чужинці про Україну" було видано літографічним способом у роботі автора "Вступ до Українського краєзнавства" (Прага 1937), яка мала служити підручником для старших класів Української гімназії. "Чужинці про Україну" займали другу частину "Вступу" як хрестоматія для читання.
Друге, широко поширене видання, друкувалося звичайним друкарським способом, з'явилося у Львові у 1938 p., як додаток до журналу „Літопис Червоної Калини”.
Опис подорожей Україною та інші писання іноземців – це надзвичайно цінний скарб для пізнання минулого та сучасності українського народу у всіх проявах його життя та творчості. Поряд з історичними документами та пам'ятниками минулого, мемуари, записки та інші писання сучасників відтворюють живіше і рельєфніше саме життя, а не лише сухі факти. |
|
| 6 |
Рудченко І. Я. Чумацькі народні пісні. Київ: Тип. М.П. Фріца, 1874.
Формат видання: 21 х 15 см; VII, XIII, 257 с., 3 арк. нот. Оправа книги відновлена в кращих традиціях палітурної майстерності кінця XIX - початку ХХ століття: шкіра коричневого кольору, «мармуровий» папір, блінтове та орнаментально-шрифтове тиснення золотом на корінці книги, форзац, каптал, лясе.
Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю (Грінченко № 638). Книжка представляє колекційний інтерес. Прижиттєве видання автора.
Іван Білик (Іван Якович Рудченко, 1845—1905) — український фольклорист, етнограф, письменник, перекладач, літературний критик, старший брат та співавтор Панаса Мирного.
Цей етнографічний нарис присвячений образу чумаків у народних піснях. Розглядається виникнення такого явища, як чумаки, його розвиток. Характеризується їх спосіб життя (у селі та під час подорожей). Описується звичай проводів чумаків у дорогу.
Чумаки – народні торговці з різних станів – «лейстрові» козаки, «січовики», міщанство і навіть «панків» – нащадки сотників, військових та бунчужних товаришів. Вони вирушали на волах до Криму за сіллю, рибою, а потім розвозили товари ярмарками. Чумацькі пісні співали торговці в дорозі. З розвитком залізничного сполучення культура чумацтва стала згасати. У збірці наведено 72 пісні, а також етнографічний нарис про чумаків. |
|
| 7 |
Барвінський О. Ілюстрована історія Русі від найдавніших до теперішніх годин. - Львів: Друк. Товариства ім. Шевченка, 1890.
Формат книги: 19 см х 13 см х 2, 5 см. 282 с., VI с., мул; 2 л. карт. Оправа книги відновлена в кращих традиціях палітурної майстерності XIX століття: шкіра синього кольору, «мармуровий» папір, блинтове та орнаментально-шрифтове тиснення золотом на корінці книги, форзац, каптал, лясе.
Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність. Книга є бібліографічною рідкістю та представляє колекційний інтерес. Ілюстроване видання Прижиттєве видання автора.
Дві історичні карти та 40 ілюстрацій.
Зміст: Вступні замітки; Русь під владою князівст; Русь під пануванням Литви та Польщі; Русь під владою Австрії та Росії.
Барвінський Олександр Григорович (1847–1926) – відомий український історик, педагог, громадсько-політичний діяч. У 1891-1907 роках - депутат австрійського парламенту. Заснував Християнсько-суспільну партію. У 1918 році був секретарем освіти та віросповідання у першому Державному секретаріаті (уряді) ЗУНР. |
|
| 8 |
Матеріали перед описом округ УСРР. Артемівська округа. - Харків: Державний Трест "Київ-Друк", 1926.
Формат видання: 25 см х 17 см х 0,5 см; 60 с.: Таблиці. Оправа книжки оригінальна.
Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю.
Матеріали видано після всесоюзного перепису населення 1926 р. У книзі наводяться основні статистичні дані Артемівської округи, Донецької губернії. Перераховуються райони, районні центри та їх показники за чисельністю населення, етнічним, гендерним та соціальним співвідношенням. |
|
| 9 |
Ревуцький Д. Українські думи та пісні історичні. - Київ: Вид. Тов. "Година", 1919.
Формат книги: 22 см х 15 см х 2 см. 300 с.: іл, ноти. Оправа книги: коленкор, папір, форзац, каптал. На титулі напис чорнилом "Стеценко С.К.".
Книжка має наукову, історико-культурну цінність. Прижиттєве видання автора.
Зміст видання: Огляд питання про думи. Тексти дум і пісень з історичними та літературними увагами. Бібліографія. Переклад: Ноти в розкладі Л. Ревуцького.
Ревуцький Дмитро Миколайович (1881-1941) - відомий український музикознавець, фольклорист, літературознавець, перекладач, педагог, професор.
Ревуцький Лев (Левко) Миколайович (1889-1977) - український композитор, педагог, музичний та громадський діяч. Народний артист СРСР (1944). Лауреат Державної премії УСРР ім. Т. Шевченка (1966). Лікар мистецтвознавства (1941). Академік АН УРСР (1957). |
|
| 10 |
Куліш П. А. Записки про Південну Русь / Вид. П. Куліш. Т. 1-2. - Санкт-Петербург: тип. А. Якобсона, 1856–1857.
Формат видання: 23 см; Т. 1. - XXVI, 322, [2] с.; Т. 2. – XIII, 455 с. Оправа книги оригінальна: шкіра коричневого кольору, «мармуровий» папір, блінтове орнаментально-шрифтове тиснення на корінці книги, форзац, каптал.
Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Книжка представляє колекційний інтерес. Прижиттєве видання автора. Наявність цього видання у бібліотеках, музеях та приватних зборах визначає особливий статус цих колекцій.
"Записки про Південну Русь» - унікальна збірка фольклорних та літературних творів та історичних матеріалів, яка склала і видав П. Куліш у 1856-1857 рр. у Петербурзі у двох томах.
У виданні вміщено та прокоментовано народні легенди, перекази, думи та пісні про київські Золоті ворота, боротьбу проти татар та унії, про походи запорожців, Б.Хмельницького, розповіді про кобзарів.
Записки про український народ, зібрані та опрацьовані як самим Пантелеймоном Кулішем, так і іншими особами. Записки складаються з історичних спогадів, які представлені в тому вигляді, в якому вони передаються з вуст в уста, від покоління до покоління, і мають необхідні пояснення. З одного боку – це літопис колишнього, з іншого – вірне відображення внутрішнього образу українців.
Пантелеймон Олександрович Куліш (1819 – 1897) – видатний український письменник, поет, драматург, фольклорист, етнограф, перекладач, критик, редактор, видавець. Іван Франко називає Куліша «першорядною зіркою» в українській літературі, «одним із корифеїв нашої літератури». |
|
|
 |
|
|
