|
|
|
|
Антикварні книги - література
|
| 1 |
Куліш П. А. Записки про Південну Русь / Вид. П. Куліш. Т. 1-2. - Санкт-Петербург: тип. А. Якобсона, 1856–1857.
Формат видання: 23 см; Т. 1. - XXVI, 322, [2] с.; Т. 2. – XIII, 455 с. Оправа книги оригінальна: шкіра коричневого кольору, «мармуровий» папір, блінтове орнаментально-шрифтове тиснення на корінці книги, форзац, каптал.
Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Книжка представляє колекційний інтерес. Прижиттєве видання автора. Наявність цього видання у бібліотеках, музеях та приватних зборах визначає особливий статус цих колекцій.
"Записки про Південну Русь» - унікальна збірка фольклорних та літературних творів та історичних матеріалів, яка склала і видав П. Куліш у 1856-1857 рр. у Петербурзі у двох томах.
У виданні вміщено та прокоментовано народні легенди, перекази, думи та пісні про київські Золоті ворота, боротьбу проти татар та унії, про походи запорожців, Б.Хмельницького, розповіді про кобзарів.
Записки про український народ, зібрані та опрацьовані як самим Пантелеймоном Кулішем, так і іншими особами. Записки складаються з історичних спогадів, які представлені в тому вигляді, в якому вони передаються з вуст в уста, від покоління до покоління, і мають необхідні пояснення. З одного боку – це літопис колишнього, з іншого – вірне відображення внутрішнього образу українців.
Пантелеймон Олександрович Куліш (1819 – 1897) – видатний український письменник, поет, драматург, фольклорист, етнограф, перекладач, критик, редактор, видавець. Іван Франко називає Куліша «першорядною зіркою» в українській літературі, «одним із корифеїв нашої літератури». |
|
| 2 |
Шевченко Т. Г. Кобзар Тараса Шевченка. - СПб.: Вартість Платона Семеренка; У друкарні П. А. Куліша, 1860.
Формат видання: [1], 244, [1] стор., 1 л. поpтp.; 22 см. Тираж – 6 050 екземплярів. Оправа книжки оригінальна.
Літературна та мистецька спадщина Тараса Шевченка (9 березня 1814 – 10 березня 1861) – класика української літератури, поета, письменника, художника, графіка, громадського діяча, філософа, політика, фольклориста – одне з найцінніших здобутків української культури.
Наявність у музейній, бібліотечній чи приватній колекції прижиттєвих видань чи оригінальних мистецьких творів Тараса Шевченка визначає її значущість та унікальність.
На фронтисписі розміщено портрет Т. Шевченка роботи художника Михайла Мікешина.
«Кобзар» 1860 року був надрукований засобами Платона Симиренка, з яким Тарас Шевченко познайомився під час своєї останньої подорожі Україною 1859 року, у Млієві. Платон Симиренко – відомий в Україні цукрозаводчик та меценат, виділив для видання «Кобзаря» 1100 рублів. Це видання було значно повніше за попередні: сюди було включено 17 творів та портрет Тараса Шевченка. У тому року вийшов «Кобзар» у перекладі російських поетів (СПБ, 1860; переклад російською під редакцією М. Гербеля). Це останнє видання «Кобзаря» за життя автора.Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Книжка представляє колекційний інтерес. Прижиттєве видання автора. |
|
| 3 |
Вольтер. Вибрані сторінки. / Переклад із французької Н.Хмельницької; Біографія Вольтера Ф.Віаль.- Спб.: Тип. Акц. заг. Тип. Справи, 1914.
Формат видання: 19 см х 13 см х 2 см; 202 с., 54 с. Оправа книги оригінальна: шкіра коричневого кольору, коленкор, орнаментально-шрифтове тиснення блінта на корінці книги, форзац, каптал.
Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю.
Вольтер (1694 -1778) - один із найбільших французьких філософів-просвітителів XVIII століття: поет, прозаїк, сатирик, трагік, історик, публіцист.
Основні розділи: філософія, релігія, мораль, політика; гуманітарна пропаганда; історія; літературна критика; романи; біографія Вольтера Ф.Віаль. |
|
| 4 |
Читець-декламатор: Худож. зб. віршів, сцен, оповідань та монологів для читання в дивертисментах, на драм. курси, літ. вечорах тощо : З портр. письменників та артистів.- Київ: Книговид-во І.І.Самоненка, тип. "Петро Барський", 1909.
Формат видання: 20,5 см х 13 см х 4, см; 614с.+1л.+XXIII (алф. покажчик, оглавл.) каптал, лясе. Збережено видавничу обкладинку.
Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Книжка представляє колекційний інтерес.
"Чтець-декламатор" - художня збірка віршів, сцен, оповідань та монологів для читання у дивертисментах, на драматичних курсах, літературних вечорах тощо. У збірнику друкувалися твори відомих авторів – поетів та прозаїків Срібного віку, а також твори класиків вітчизняної літератури. Прижиттєве видання багатьох поетів, письменників та артистів того часу.
Автори: Костянтин Бальмонт, Леонід Андрєєв, Михайло Арцибашев, Андрій Білий, Валерій Брюсов, Максим Горький, Дмитро Мережковський, Козьма Прутков, Саша Чорний, Федір Сологуб, Тетяна Щепкіна-Куперник, Шарль Бодлер, Генріх Гейне, Марк Твен, Едгар Гі де Мопассан. |
|
| 5 |
Гоголь Н.В. Твори Н.В. Гоголя/ В одному томі; ред. Н.С. Тихонравова та В.І. Шенрок; З портретом Н.В. Гоголя та з біографічним нарисом, складеним В.І. Шенрок. - СПб: Видання А.Ф. Маркса, 1901.
Формат видання: 27 см х 19 см х 3,5 см; 750 с.; 1686 смуг. Видання сімнадцяте. У видавничій коленкоровій художньо-оформленій палітурці. По корінці та верхній кришці тиснення орнаменту та назви золотом.
Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Книжка представляє колекційний інтерес.
Зміст книги: "Вечори на хуторі поблизу Диканьки", "Миргород", Повісті, "Арабески", Статті різного змісту, Комедії, Драматичні уривки та окремі сцени, "Пригоди Чичикова або Мертві душі" в 2-х частинах, Вибрані місця з листування з друзями, "Юнацькі досліди".
Микола Васильович Гоголь (прізвище при народженні Яновський, з 1821 - Гоголь-Яновський; 20 березня [1 квітня] 1809, Сорочинці, Полтавська губернія - 21 лютого [4 березня] 1852, Москва)) - всесвітньо відомий письменник, класик літератури, великий містик, чиє життя і смерть і досі оповита ореолом таємниці. Походив із старовинного українського дворянського роду Гоголь-Яновських. У його творах фольклорні сюжети, почерпнуті з переказів, казок та народних пісень тонко переплетені з проникливим життєвим реалізмом, утворюючи унікальний художній синтез. |
|
| 6 |
Еренбург Ілля "Портрети російських поетів". - Берлін, Видавництво " Аргонавти " , 1922 р. - 164 стор. - 12,7 x 18,7см.
Видання має історико-культурну цінність.
"Портрети російських письменників" - історико-літературне дослідження та збірка віршів. Ілля Еренбург у формі нотаток (витончених мініатюр) дає загальне уявлення про особистості таких російських поетів як А.А.Ахматова, К.Д.Бальмонт, Ю.К.Балтрушайтис, А.А.Блок, В.Я.Брюсов, Андрій Білий , М.А.Волошин, С.А.Єсенін, В.І.Іванов, О.Е.Мандельштам, В.В.Маяковський, Б.Л.Пастернак, Ф.К.Сологуб, М.І.Цвєтаєва.
Наприкінці кожної нотатки автор наводить кілька ліричних творів того чи іншого поета, які найбільш повно відображають його суб'єктивний світ. |
|
| 7 |
Гоголь Микола Васильович: Твори Н.В. Гоголя: Повн. зібр. в 1-му т. / За ред. П.В. Смирновського та з сост. ним же біогр. нарисом Гоголя, з його портр. та 240 оригін. Мал. іл.: К.О. Брожа, А.А. Чикіна, М.Т. Михайлова та ін. - 3-тє вид. - Москва: А.С. Панафідіна, 1907.
Формат видання: 27,5 см х 18 см х 4,2 см; XVI, 799 с., [61] арк. мул., портр. Оправа книги відновлена в кращих традиціях палітурної майстерності XIX століття: шкіра синього кольору, «мармуровий» папір, блинтове та орнаментально-шрифтове тиснення золотом на корінці книги, форзац, каптал, лясе. Збережено видавничу обкладинку.
Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Книжка представляє колекційний інтерес.
Микола Васильович Гоголь (прізвище при народженні Яновський, з 1821 року - Гоголь-Яновський; 20 березня [1 квітня] 1809 року, Сорочинці, Полтавська губернія - 21 лютого [4 березня] 1852 року, Москва) - видатний прозаїк, драматург, поет, критик, публіцист українського походження, визнаний одним із класиків літератури. Походив із старовинного дворянського роду Гоголь-Яновських. |
|
| 8 |
Сучасник. Рік одинадцятий. Том сорок третій. - СПб: У друкарні Військово-навчальних закладів, 1846.
Формат видання: 22 см х 14,2 см х2, 5 см. 362 с. Оправа книги оригінальна: шкіра коричневого кольору, мармуровий папір, орнаментально-шрифтове тиснення на корінці.
Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Книжка представляє колекційний інтерес.
«Сучасник» — російський літературний і політичний журнал, заснований А. С. Пушкіним, який виходив 1836—1866 роках. Виходив у Санкт-Петербурзі з 1836 4 рази на рік. У журналі друкувалися твори Миколи Гоголя («Коляска», «Ранок ділової людини», «Ніс»), Олександра Тургенєва, В. А. Жуковського, П. А. Вяземського, В. Ф. Одоєвського, Д. В. Давидова, Н М. Язикова, Є. А. Баратинського, Ф. І. Тютчева, А. В. Кольцова. Публікував вірші, прозу, критичні, історичні, етнографічні та інші матеріали. Читацького успіху журнал не мав: до нового типу серйозного періодичного видання, присвяченого актуальним проблемам, що трактуються за необхідністю натяками, російська публіка мала ще звикнути. У журналу виявилося лише 600 передплатників, що робило його руйнівним для видавця, оскільки не покривалися ні друкарські витрати, ні гонорари працівників.
Два останні томи «Современника» Пушкін більш ніж наполовину наповнює своїми творами, здебільшого, анонімними. У журналі були надруковані його «Бенкет Петра I», «З А. Шеньє», «Скупий лицар», «Подорож до Арзеруму», «Родовід мого героя», «Швець», «Рославльов», «Джон Теннер», «Капітанська донька».
Після смерті Пушкіна журнал протягом 1837 продовжувала група письменників на чолі з П.А. Вяземським, потім П.А. Плетньов (1837-1846). Плетньов у вересні 1846 продав його Н.А. Некрасову та І. І. Панаєву. |
|
| 9 |
Комов Олександр. Сцени із життя гаремів: Істин. пригода Лейла/[Олександр Комов]; Авт. вказано наприкінці тексту. - Київ - Харків: Ф.А. Йогансон, 1895.
Формат видання: 11,5 см х 9 см х 1,3 см; 168 с.: іл. Оправа книги оригінальна: шкіра чорного кольору, мармуровий папір. Футляр.
Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Ілюстровані видання.
Гарем - закрита і охоронювана житлова частина палацу або будинку, в якій жили дружини високопоставленого східного державного діяча. Жінки, зазвичай, перебували під наглядом першої дружини чи євнухів. Перша дружина мала право розділяти титул власника гарему. |
|
| 10 |
Лукомор'я: щотижневий літературно-мистецький та сатиричний журнал / № 18 - 32, 1914 р.; Малюнки у фарбах, ілюстрації, карикатури. - СПб: Тип. Т-ва А.С. Суворіна, 1914.
Формат видання: 30 см х 23,5 см х 3 см; Оправа книги відновлена в кращих традиціях палітурної майстерності XIX століття: шкіра чорного кольору, «мармуровий» папір, блинтове та орнаментально-шрифтове тиснення золотом на корінці книги, форзац, каптал, лясе.
Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Книжка представляє колекційний інтерес. Ілюстровані видання.
Лукомор'я – російський щотижневий ілюстрований літературно-художній та сатиричний журнал початку XX століття. Видавався у Санкт-Петербурзі з 1914 по 1916 рік. Головний редактор - письменник і журналіст А. М. Ренніков (Селітренніков).
Особливу увагу журнал приділяв подіям Першої світової війни, які ілюструвалися відомими художниками (зокрема, А. Афанасьєв, Я. Вебер, І. Грабовський, Д. Митрохін, Г. Нарбут, К. Трохименко, П. Щербов), друкував повісті, оповідання та вірші відомих письменників того часу (С. Городецький).
1914 року «Лукомор'я» розсилався передплатникам призупиненого журналу «Сатирикон». Праві погляди редактора журналу розділили петербурзьких літераторів і художників на два табори: одні категорично виявилися друкуватися в "Лукомор'ї", інші, залучені великими гонорарами, що негайно виплачуються, брали в ньому участь: у відділі мистецтва - М. Самокиш і юний Анненков і поет-початківець Георгій Іванов у відділі літератури, у різних випусках журналу можна також побачити шаржі, карикатури, замальовки та картини таких художників як І. Смукрович, Є. Лансере, М. Добужинський, М. Шагал та багато інших. |
|
|
 |
|
|
