Антикварні книги - література

1 2 3 4 5

31	Котляревський Іван «Енеїда». На українську мову перелицьована з переднім словом та примітками проф. Б. Ліпкого. З ілюстраціями та заставками Я. Штірен. - Берлін: Ольга Дьякова, 1922. Формат видання: 28,5х20 см. 106 стор.: 12 л. іл.; Оправа оригінальна. Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Книжка представляє колекційний інтерес. Іван Петрович Котляревський (1769 — 1838) — український письменник, автор «Енеїди», першого художнього твору тогочасної розмовної української мови. Богдан Теодор Нестор Лепкий (1872-1941) - український поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, історик літератури, видавець, публіцист, громадсько-культурний діяч, художник. Енеїда - поема-бурлеск на сюжет однойменної поеми римського поета Вергілія, написана І. П. Котляревським. Перший художній твір літературною українською мовою. Книга швидко поширилася Україною в багатьох списках, що супроводжується додаваннями читачів. У 1798 року у Петербурзі вийшли три перші частини «Енеїди» Котляревського. Вони були видані без відома автора. Це ж видання було повторено у 1808 році. Сам Котляревський у 1809 році видав чотири частини, внісши низку змін до опублікованого раніше тексту. П'ята та шоста частини були написані у першій половині 1820-х років, і перше повне видання «Енеїди» вийшло 1842 року в Харкові вже після смерті автора. «Енеїда» написана чотиристопним ямбом, 10-рядковою одичною строфою, прийнятою здебільшого від Ломоносова та інших поетів класицизму (римування АбАбВВгДДг). Прижиттєві видання «Енеїди», розраховані, зокрема, й на російськомовного читача, супроводжувалися великим українсько-російським глосарієм (понад 1000 слів), що зробило «Енеїду» важливим пунктом в історії української лексикографії.
32
33
34	Гоголь М. Тарас Бульба: історична повість/пров. з рос. В. Супранівський; ілюстроване народне видання. – Коломия: Тиражом О. Кузьми, у друк. М. Бойчука, 1924. Формат книги: 17 см х 10,5 см х 2 см. 196 с. Оправа книги відновлена у найкращих традиціях палітурної майстерності кінця XIX століття – початку ХХ століття: шкіра коричневого кольору, «мармуровий» папір, блінтове та орнаментально-шрифтове тиснення золотом на корінці книги, форзац, каптал, лясе. Видання має наукову, історико-культурну цінність. "Тарас Бульба" - повість Миколи Васильовича Гоголя, входить до циклу "Миргород". Події книги відбуваються серед запорізьких козаків, у першій половині XVII століття. Історія козацького повстання 1637—1638 років, пригніченого гетьманом М. Потоцьким, лягла основою повісті М. У. Гоголя «Тарас Бульба» і дала конкретні приклади драматичних доль героїв. Гоголь Микола Васильович (прізвище при народженні Яновський, з 1821 року – Гоголь-Яновський; 1809 – 1852) – видатний український прозаїк, драматург, поет, критик, публіцист, визнаний одним із класиків світової літератури. Походив із старовинного дворянського роду Гоголь-Яновських.
35
36	Лаппо-Данілевська Н. А. Розвал 1916-17 р. / З портретом автора. - Берлін: Дієслово, 1921. Формат видання: 20,5 см х 15 см х 3,5 см; [8] с.: Фронтіспіс, 400 с. Оправа книги: тканинний корінець, папір. Видання має наукову, історико-культурну цінність. Прижиттєве видання автора. Рідкісність. Лаппо-Данілевська Надія Олександрівна (1874 – 1951) – письменниця, учасниця Російського апостолату. Народилася у Києві у родині військових, закінчила Санкт-Петербурзький Єлизаветинський інститут, подорожувала Європою, жила в Італії, де дебютувала як лірична співачка у міланському Ла Скала. Ще будучи в Петрограді, задумала цикл під загальною назвою «Розвал» (роман – хроніка), що складається з частин «Розвал», «Крушення», «На кому вина?» і «Хай буде світло», твір побачив світ у Берліні 1921 - 1922 роках. До 1922 року відноситься роман «Катерина Микитишна», також опублікований у Берліні. З передмови автора: «Праця ця розпочата мною в 1917 році... Я була свідком або учасницею всього викладеного, включаючи і подій на фронті, де я провела три місяці 1917 року. Воля Провидіння оберігала мою працю і в тюрмі, і під час обшуків, і в ніч, коли я перебиралася через кордон. Суд історії виголосить своє останнє слово про пережите за ці роки Росією, я ж прагну лише до того, щоб неупереджено, як у дзеркалі, відобразити події та переживання останніх чотирьох років».
37	Шовкопляс Ю. Електричний СРСР./ Обгортка робив худ. Перешкільник.- Харків-Одеса: Молодий Більшовик, 1932. – 156 с. - 22, 5 х 15, 5 х 1 см. Видання має історико-культурну цінність та представляє колекційний інтерес. Прижиттєве видання автора. Шовкопляс Юрій Юрійович (1903 – 1978) – український письменник, прозаїк. Член літературної групи Пролітфронт у 1920-х роках. Власник «Літературної газети» (Москва) та «Літературної газети» (Київ). Також керівник кафедри журналістики Харківського університету (1949-1951) та Харківської організації СПУ (1953-1956). З 1956 по 1960 - головний редактор харківського журналу "Прапор". Своєрідним відступом прозаїка від теми соціалістичного будівництва була його книга публіцистичних нарисів "Електричний СРСР" (1932). Письменник розповідає про те, скільки побудовано за роки радянської влади нових електростанцій, якою вони є потужності, наводить цифрові дані щодо здійснення ленінського плану. У наданому нарисі прозаїк безпосередньо звертався до проблем сучасної йому дійсності, до подій 30-х років, тому, звичайно, ці твори зараз сприймаються як історичний документ того часу. Перешкільник Лев Михайлович (1902-1976) - графік, плакатист і живописець. У 1923-1928 роках навчався у Харківському художньому інституті, де навчався у С. Прохорова, І. Падалки та О. Маренкова. З 1927 року учасник республіканських та всесоюзних виставок живопису та графіки. З 1944 року був головним художником Харківських художньо-виробничих майстерень Художнього фонду УРСР. Працював у видавництвах «Дитвидів», «Молодий більшовик», «Мистецтво».
38	[Куліш П.] ХАТА. 1860: [АЛЬМАНА]. / Видав П. А. Куліш. Петербург: В друкарні П. А. Куліша, 1860. - XXII, [2], 216 с. - 21 х 13,5 х 1,2 см. В індивідуальній складовій (папір, шкіра) палітурці. Орнаментально-шрифтове тиснення золотом на корінці. Суперекслібріс «А. Ф.». Книга має наукову, історико-культурну цінність та представляє колекційний інтерес. Перше видання (25 лютого 1860). Бібліографічна рідкість. Наявність цього видання у бібліотеках, музеях та приватних зборах визначає особливий статус цих колекцій. Видання «Хата» спочатку замислювалося як «Південно-російський журнал словесності, історії, етнографії та сільського господарства». Але міністерство народної освіти "не вважало за можливе клопотати про дозвіл на друк журналу, тому П. Куліш приступив до підготовки альманаху під тією ж назвою, який був виданий в 1860 році в Санкт-Петербурзі. Збірка складається з поетичних та прозових творів українських письменників. Серед віршів визначне місце посідає «Кобзарський гостинець» – прижиттєва публікація десяти віршів Т. Шевченка періоду заслання. Також у книзі опубліковано перші поетичні досліди Я. Щеголєва та П. Кузьменка під назвою «Первоцвіт», приказки Є. Гребінки, твори Марка Вовчка, Ганни Барвінок та самого Куліша. В українському суспільстві альманах отримав багато позитивних відгуків, що підтримало наміри П. Куліша здійснити видання журналу. Куліш Пантелеймон Олександрович (1819-1897) – видатний український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець. Творець «кулішівки» – однією з перших версій українського фонетичного правопису. Автор першого українського історичного роману «Чорна рада», співавтор першого українського перекладу Біблії (разом із І. Пулюєм та І. Нечуй-Левицьким). Бібліографія: Смирнов-Сокольський Н. П. Моя бібліотека: бібліографічні описи. - №1844.
39
40	Шевченка Т. Гайдамаки / видання ілюстроване артистом О. Г. Сластьоною. Київ — Ляйпциг — Коломия — Winnipeg: Українська накладня — Галицька накладня — Ukrainian Publishing; [Берлін: друк. Sabo], [1919]. - 50 с.: іл., 14 табл., Фронтіспіс: порт. - 44 × 32 × 1,5 см. У видавничій художній коленкоровій палітурці з орнаментально-шрифтовим тисненням. На сторінках з поетичними текстами та титулом – художні гравіровані рамки з монограмою та датою «ІБ 1919». Підпис-монограма "І.Б" належить художнику І. М. Бурячку. На верхній палітурці підпис автора художнього оформлення оправи художника В. Січинського. Книга має наукову, художню, історико-культурну цінність та представляє колекційний інтерес. Бібліографічна рідкість. Портрет Тараса Шевченка роботи Фотія Красицького та ілюстрації Афанасія Сластіона. Поема Тараса Григоровича Шевченка «Гайдамаки» - перший український історичний роман у віршах, у якому відбито події народного повстання, оспівано непереможну волю народу у боротьбі проти соціального та національного гніту. Видання відрізняється високохудожніми ілюстраціями та віньєтками видатного художника графіка Афанасія Георгійовича Сластіона (1855-1933), виконаними для видавництва, 1886 року. У передмові сказано, що видання поеми, ілюстроване А. Сластіоном, було на той час єдиним, і в малюнках художника «скрізь видно багато праці та найкращої волі поезію Шевченка перенести з вірша в художній образ».

1 2 3 4 5

сайт створено компанією